Оберіг наших душ

Лялька-мотанка здавна була оберегом в українській родині. Кожна матір робила для своєї дитини ляльку, щоб та гралась, і кожна дівчинка повинна була вміти робити цей оберіг.

Це не просто іграшка, а жива істота: порадник, друг, помічник, берегиня. Ляльки робили здавна й приурочували до важливих життєвих подій: весілля, народження дитини тощо. Їх робили для того, щоб пішов або припинився дощ, для гарних новин. Дівчата до створення мотанки ставилися так само відповідально, як і до вишивання шлюбного рушника. Українська лялька-мотанка розвиває духовний світ і пробуджує відчуття рідного коріння. Вона завжди була пов’язана із сімейними традиціями, працею і діяльністю дорослих, оточена дитячою турботою та увагою. Лялька-мотанка була не просто іграшкою, а й оберегом, символізувала неперервний зв’язок між поколіннями.